Балицький Віктор Сергійович
БІОГРАФІЯ
БАЛИЦЬКОГО ВІКТОРА СЕРГІЙОВИЧА
Балицький Віктор Сергійович (1937 – 2014) – доктор технічних наук, професор, лауреат Державної премії України в галузі науки і техніки, академік Академії будівництва України та Академії технологічних наук України.
Віктор Сергійович народився 16 квітня 1937 року у с. Кислиця Одеської області у родині службовців (батько був директором школи, мати – вчителькою).
1959 року Віктор Сергійович закінчив Київський інститут інженерів водного господарства, після чого у 1959 – 1963 роках працював у системі тресту «Донбасенергобуд» Міненерго СРСР на посадах прораба, старшого прораба та начальника дільниці будівельного управління.
З 1963 по 1978 роки – працював у Міністерстві промислового будівництва УРСР, де за 15 років почавши роботу старшим інженером, він досяг посади начальника управління, очоливши Головне управління з будівництва підприємств машинобудування.
У 1978 році Віктор Сергійович перейшов до НДІ будівельного виробництва (НДІБВ) на посаду першого заступника директора, а з квітня 1991 року по квітень 2007 року займав посаду директора інституту. З квітня 2007 р. – головний науковий співробітник-консультант цього ж інституту.
В.С. Балицький віддав НДІБВ 34 роки свого життя. Завдяки його зусиллям вдалося зберегти колектив інституту у непрості для науки дев’яності роки минулого сторіччя.
У 1975 році Віктор Сергійович захистив кандидатську дисертацію, 1988 року – докторську на тему «Наукові основи проектування будівельних організацій», у 1990 отримав вчене звання професора.
Протягом усієї наукової діяльності професор Балицький В.С. керував підготовкою наукових кадрів вищої кваліфікації. П’ять його учнів успішно захистили докторські дисертації і шість – кандидатські.
Віктор Сергійович був керівником наукової школи у галузі організації і технології будівельного виробництва, розвитку та удосконалення сучасних методів досліджень технологічних процесів, у тому числі в умовах реконструкції будівель та споруд. Під його керівництвом розроблено наукові основи технології будівництва підземних і спеціальних споруд, технології підсилення залізобетонних, металевих і кам’яних конструкцій, підсилення фундаментів будівель і споруд палями, удосконалені методи виконання покрівельних, гідроізоляційних та герметизаційних робіт.
Віктор Сергійович є автором 170 наукових праць, у тому числі шести монографій. Під його керівництвом та за безпосередньої участі розроблено 10 Державних будівельних норм.
За ініціативи і безпосередньої участі В.С. Балицького НДІБВ став одним із засновників Академії будівництва України, у якій Віктор Сергійович був дійсним членом і керівником відділення «Технологія та організація будівельного виробництва».
У 1978 році за ініціативи та під науковим керівництвом В.С. Балицького був розроблений програмний комплекс визначення потреби у ресурсах для виконання будівельно-монтажних робіт укрупненими комплексними бригадами. Цей комплекс вперше впроваджено у комбінаті «Вінницьпромбуд» Мінпромбуду України та розповсюджено на інші будівельно-монтажні організації будівельної галузі. Застосування цього комплексу в Україні тривало більше десяти років.
У 1991 році під керівництвом та за участі В.С. Балицького фахівці інституту розробили на замовлення Мінпаливенерго України відомчі будівельні норми «Нормативно-технічне забезпечення робіт на об’єкті «Укриття», а у 1993 році запропонували спосіб стабілізації та капсулювання об’єкту ЧАЕС «Укриття» перед глибинним похованням. Ця розробка посіла призове місце в міжнародному конкурсі з перетворення об’єкту “Укриття” ЧАЕС в екологічно безпечну систему.
В.С. Балицький здійснював наукове керівництво та брав участь у науково-технічному супроводі організаційно-технологічних робіт з реконструкції національного палацу “Україна” у м. Києві, яка відбулась у 1996 році.
На виконання Постанови КМУ від 5 травня 1997 року за № 409 «Про забезпечення надійності й безпечної експлуатації будівель, споруд та інженерних мереж» В.С. Балицький був науковим керівником роботи фахівців інституту та провідних організацій будівельної галузі у результаті якої був вперше створений комплект нормативних документів з питань обстежень, оцінки технічного стану та паспортизації будівель і споруд, яким протягом 18 років користувались будівельні організації України, у тому числі Положення про Головну організацію з координації дій, підготовки нормативних документів і з питань обстежень та паспортизації будівель і споруд з метою забезпечення їх надійності й безпечної експлуатації, якою було визначено НДІБВ, що сприяло збільшенню обсягів науково-технічних робіт інституту.
У 2001 році під науково-технічним керівництвом В.С. Балицького здійснено науко-технічний супровід проектних та будівельно-монтажних робіт під час будівництва Південного вокзалу у м. Києві, а у 2000 – 2004 роках – під час капітального ремонту та реконструкції Одеського національного академічного театру опери та балету.
З часу обрання його директором В.С. Балицький був головним редактором двох видань НДІБВ: з 1991 року – міжвідомчого науково-технічного збірника «Будівельне виробництво», а з 2001 року – і науково-технічного журналу «Нові технології у будівництві», який з його ініціативи у 2000 році було засновано Науково-дослідним інститутом будівельного виробництва спільно з Академією будівництва України. І збірник, і журнал виходять дотепер та входять до переліку наукових фахових видань Департаменту атестації кадрів Міністерства освіти і науки України.
За багатолітню плідну працю (трудовий стаж – 58 років) Балицький В.С. нагороджений орденами: “Дружби народів” (1986 р.) та “За заслуги” ІІІ ступеня (1998 р.), медалями: «За трудову доблесть» (1976 р.), «У пам’ять 1500-річчя Києва» (1982 р.) та «Ветеран праці» (1985 р.), а також Почесною грамотою Кабінету Міністрів України (2008 р.).
У 1998 році Віктор Сергійович став лауреатом Державної премії України в галузі науки і техніки за розроблення, організацію серійного виробництва у будівництві України вітчизняних полімерних герметизаційних та гідроізоляційних матеріалів.
Його високий професіоналізм та талант керівника завжди викликав повагу та визнання серед фахівців, а людяність і доброзичливість – любов близьких, шану друзів та колег.
